2011 рік характеризувався погіршенням свободи слова, збільшенням цензури і кількості випадків перешкоджань законній професійній діяльності журналістів. Про це свідчать дані моніторингу свободи слова, який проводить Інститут масової інформації.
Згідно з моніторингом, «найгарячішими» місяцями  для  представників ЗМІ у 2011 році стали липень та серпень.  Це пов’язано зі слуханнями резонансних справ Юлії Тимошенко та Юрія Луценка.

 

 

 Неодноразово, під час слухань резонансних справ, співробітники міліції та «Грифону» перешкоджали журналістам виконувати їх професійні обов’язки, а бійці спецпідрозділу МВС «Беркут», які перебували в Печерському райсуді  м.Києва, де слухалася справа екс-прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко, застосували фізичну силу до журналістів.

Найбільше у цьому році зафіксовано випадків тиску на журналістів. За десять місяців моніторингу зафіксовано  більше 40-ка  подій. Найгучнішіий прецендент  тиску - це попередження, яке видала Нацрада телеканалу ТВі , а також тиск місцевої влади на єдиний в Одесі опозиційний канал Круг.
Також яскравий випадок тиску  був зафіксований   у донецькій комунальній газеті «Жизнь»  з журналісткою Оленою Довженко. Після виходу її матеріалу під назвою «У дитбудинку вмирають від голоду», у якому йшлося про зловживання адміністрації Торезького інтернату для дітей-інвалідів,  губернатор Донецької області Анатолій Близнюк викликав "на килим" главреда "Жизнь", після чого на журналістку стали тиснути і  їй довелося звільнитися.
Курйозний випадок трапився з інтернет - виданням «Фраза», якому судом погрожувала Ганна Герман через анекдот, яким 23 лютого розпочалася щотижнева сатирична рубрика.
Інша депутатка від ПР Олена Бондаренко  попросила зняти з ефіру СТБ сюжет про обставини підготовки телепроекту «Розмова з країною» головою правління каналу Володимиром Бородянським. Пізніше,   депутат  та керівник інформаційної служби телеканалу СТБ Олексій Мустафін заперечили цю інформацію.

Основні випадки перешкоджання роботі журналістів  були зафіксовані під час резонансних судових справ проти Юлії Тимошенко та Юрія Луценко. Журналістів часто не пускали на судові засідання, а охорона застосовувала до них силу.

22 випадки побиття журналістів зафіксував  моніторинг  ІМІ у 2011 році . Найгучніший з них - озброєний напад на миколаївського журналіста Олександра Влащенка. Правоохоронці  справу   і з журналістською діяльністю не пов’язують.

Неспроможність протистояти тиску влади поодинці штовхає журналістів об’єднуватися у спілки.  Згідно з моніторингом ІМІ,  у березні 2011  року, представники ЗМІ  відразу двох областей оприлюднили заяви,  в яких повідомляють про тиск з боку місцевої влади.  А саме -  журналісти Черкаської та Чернівецької області.

Про політичний тиск заявляли і співробітники «Газети по-Киевски» . Генеральний директор видання повідомив, що проблеми з виходом газети пов’язані з організаційними питаннями, проте співробітники видання переконані ,що  «Газета  по-Киевски»   не виходила саме через політичний тиск.

В середині та  наприкінці року значно збільшилась кількість повідомлень про цензуру. В.о. головного редактора  муніципальної газети «Хрещатик» Денис  Жаркіх заявляє про спробу Управління преси та інформації встановити системну цензури у виданні.  На цензуру поскаржився і трудовий колектив одного з найтиражованіших видань України - газети «Сегодня».  Журналісти оголосили про передстрайковий стан. Основне невдоволення трудового колективу викликала політика нового генерального директора Олени Громницької.

Показовим є випадок в Національній радіокомпанії України (НРКУ), яка відмовилася від прямих включень з Укргідрометцентру через те, що начальник відділу метеорологічних прогнозів розкритикувала ситуацію в країні в прямому ефіру. 12 травня під час прямого включення Людмила Савченко почала говорити про погоду зі слів про красу природи, але потім перейшла до теми про політичну ситуацію в країні.

Представник в Україні "Репортерів без кордонів" О.Романюк, 22 листопада на прес –конференції  в УНІАН відзначала також зростання кількості спроб перешкоджати роботі ЗМІ, зокрема агресивного поводження чи нападів на журналістів.

Всього протягом року за даними ІМІ та Репортерів без кордонів постраждали 35 журналістів (проти 26 – у 2010-му).

На думку шеф -редактора ГО "Телекритика" Наталії Лігачової, значно  побільшало звісток про випадки цензурування чи самоцензури. За даними моніторингу теленовин, здійсненого «Телекритикою» спільно з «Інтерньюз-Нетворк», 2011 став піковим за кількістю матеріалів, що містять ознаки цензури чи замовчування певних тем. Порівняно із 2009 роком цензури на восьми провідних телеканалах побільшало майже у 10 разів (від 89 випадків у серпні 2009 до 814 у вересні 2011).

Ще однією небезпечною тенденцією залишається замовчування суспільно-політичних тем у теленовинах, позбавлення голосу опозиційних політиків, які представлені в інформаційному полі теленовин непропорційно мало у порівнянні із партією влади.

 " У 2011 році значно погіршилася якість політичних ток-шоу, які є основним джерелом інформації для глядача, який не може отримати реальну картину про те, що у нас відбувається в країні" - підсумувала Лігачова.

 Експерти зафіксували системні порушення журналістських стандартів, які пов’язують із зміною керівництва редакцій новин, зокрема на телеканалі «СТБ».

У свою чергу, виконавчий директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар наголосила на тенденції до зростання кількості випадків тиску на різні видання, зокрема, регіональні.

“На жаль, посилюється тенденція, яку можна назвати загальносвітовою, проте в Україні вона є особливо критичною: закриття і конфлікти в друкованих ЗМІ», – сказала В.Сюмар.

 Окрім того, правозахисники та журналісти відзначили відсутність  прогресу  у розслідуванні справи Гонгадзе. На їхню думку, влада не демонструє готовності довести справу до кінця, щоб поряд з виконавцями на лаві підсудних опинилися і ті, за чиїм наказом Георгія було вбито.

 Серед інших факторів погіршення свободи слова Романюк назвала - корумповане виділення частот Нацрадою з телерадіомовлення. Вибіркове надання ліцензій завдає удару по політичному плюралізму та утискає права непровладних мас-медіа, зазначають експерти.

 Серед позитивів 2011 року громадські організації відзначають вступ у дію закону «Про доступ до публічної інформації» та гуртування журналістських організацій. Також у цьому році українська влада пішла на системний діалог з журналістською спільнотою. Було створено Міжвідомчу робочу групу з аналізу стану додержання в Україні законодавства про свободу слова та захист прав журналістів при Президенті України. Ще одним позитивом є консолідація журналістської спільноти - вісім медіа-організацій України приєдналися до меморандуму про створення Української медіа-асоціації, а Незалежна медіа-профспілка України почала долати кризу і відроджувати регіональні організації.

ІМІ